- виділити
- вылучыцьпавылучаць
Українсько-білоруський словник. 2013.
виділити
Смотреть что такое "виділити" в других словарях:
виділити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виділити — див. виділяти … Український тлумачний словник
виділити — див. виділяти … Словник синонімів української мови
виділяти — виділити 1) (видаляти що н. назовні з організму), виводити, вивести; видихати, видихувати, видихнути (про повітря, пахощі тощо) 2) (про кошти), асиґнувати, відпускати, відпустити … Словник синонімів української мови
виділення — я, с. 1) Дія за знач. виділити і виділяти. 2) Дія за знач. виділитися і виділятися. 3) фізіол. Речовини, що виділяються тваринними або рослинними організмами (їхніми шкірою, органами і т. ін.) … Український тлумачний словник
виділений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виділити. || ви/ділено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
виділяти — я/ю, я/єш, недок., ви/ділити, лю, лиш, док., перех. 1) Відокремлювати кого , що небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. || Висувати зі свого середовища. 2) Вирізняти кого , що небудь з поміж інших, зосереджувати увагу на комусь,… … Український тлумачний словник
відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати … Словник синонімів української мови
нагородити — I = нагороджувати 1) (кого що чим і без додатка дати нагороду кому н., дати що н. у винагороду за певні заслуги тощо), пожалувати (кого чим, кому що); відзначити, відзначати (виділити кого / що н. серед інших похвалою, нагородою тощо);… … Словник синонімів української мови
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
наголошувати — наголосити 1) (що силою голосу / повищенням тону виділяти склад у слові), акцентувати 2) (що, на чому, на що, зі спол. що силою голосу / повищенням тону виділяти слово, звук тощо для підкреслення його важливости; увиразнювати, висувати на перший… … Словник синонімів української мови
